закінчуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закінчуватися — закінчитися (про дію, подію, явище, відтинок часу дійти до кінця, до завершення), кінчитися, кінчатися, скінчитися, завершитися, завершуватися, довершитися, довершуватися; відійти, відходити, дійти, доходити, погаснути, погасати (про певний… … Словник синонімів української мови
закінчитися — див. закінчуватися … Український тлумачний словник
закінчитися — див. закінчуватися … Словник синонімів української мови
увінчуватися — уюся, уєшся, недок., увінча/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Бути нагородженим за заслуги, удостоєним високої нагороди; приймати нагороду. 2) Прикрашатися вінком з чого небудь або чимось, схожим на вінок. 3) Закінчуватися вгорі чим небудь. || перен.… … Український тлумачний словник
кінчатися — а/юся, а/єшся, недок., кінчи/тися, чу/ся, чи/шся, док. 1) Приходити, наближатися до кінця; закінчуватися, проходити, минати. || Припинятися, переставати. || Наближатися до краю, до межі своєї протяжності. || Вичерпуватися, виходити (в 11 знач.).… … Український тлумачний словник
сходити — I сх одити і рідше зіхо/дити, джу, диш, недок., зійти/, зійду/, зі/йдеш, док. 1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди небудь. || З являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню … Український тлумачний словник
догоряти — я/ю, я/єш і рідко догора/ти, а/ю, а/єш, недок., догорі/ти, рю/, ри/ш, док. 1) Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. 2) перен. Переставати світитися, втрачати яскравість. || Закінчуватися. 3) перен. Поступово втрачати сили,… … Український тлумачний словник
доходити — I дох одити джу, диш і рідко, заст. доходжа/ти, а/ю, а/єш, недок., дійти/, дійду/, ді/йдеш, док. 1) Ідучи в певному напрямку, досягати якого небудь місця. || Рухаючись у певному напрямку, досягати якого небудь місця (про поїзд, машину, пароплав і … Український тлумачний словник
завершуватися — ується, недок., заверши/тися, и/ться, док. 1) Іти, наближатися до кінця, закінчення; закінчуватися. 2) тільки недок. Пас. до завершувати … Український тлумачний словник